Нищення археологічних пам'яток з 2014 року росіянами

Про нищення археологічних пам'яток з 2014 року росіянами на Донбасі в ефірі програми Історичний фронт розповів історик Сергій Теліженко.

Андрій Давидов: Коли росіяни почали руйнувати археологічні пам’ятки на Донбасі?

Сергій Теліженко: У 2014 році під час активних бойових дій російські війська окопувалися і на курганних могильниках, і  на поселеннях. Тож з початку воєнних дій на сході України й почалося нищення археологічних об'єктів. Найбільше постраждали могильники, адже вони дають можливість зробити технічне укріплення для особового складу. Перші дані про нищення археологічних об'єктів стали відомі пізніше, коли стали доступні фото на ресурсі Google Earth. Там можна було побачити завдяки супутниковим знімкам, як виглядають ті чи інші групи, а пізніше почали надходити перші дані про руйнації.

Андрій Давидов: Яким епохам належать зруйновані кургани?

Сергій Теліженко: Від епохи бронзи до Середньовіччя. Їх досить багато на території Луганщини. Оскільки бойові дії точилися на вододілах, де часто розташовані кургани, тому вони постраждали найбільше. Є факти мінімальних пошкоджень, а є серйозні руйнування, коли були знищені поховання.

Андрій Давидов: За вашими даними, скільки курганів було знищено?

Сергій Теліженко: Поки такої статистики немає. За моїми підрахунками, це десь до 60 курганів, а якщо брати також окуповану частину Луганщини, то цифра значно більша.

Андрій Давидов: Окрім курганів, які археологічні пам'ятки ще зазнали руйнувань?

Сергій Теліженко: Дуже сильно постраждали поселення, ґрунтові могильники, стоянки від кам'яної доби та до епохи Середньовіччя й пізніше. Адже здебільшого такі поселення облаштовані біля водних артерій, де й зараз точаться бої. Наприклад, між Устинівкою та селом Нижнє є виходи кремнію, де були кремнеобробні майстерні епохи мезоліту. Під Тошківкою і курганна група постраждала, і мезолітична стоянка через влучання снарядів. На лівому березі Сіверського Дінця археологічні пам'ятки зазнали сильних руйнувань. Це взагалі буде катастрофа для нас. 

Андрій Давидов: Чи проводили росіяни моніторинг археологічної спадщини, скажімо, починаючи з 2015 року?

Сергій Теліженко: Ніякого моніторингу вони не робили. Є дані про руйнацію курганного могильника поблизу села Довге в районі Бахмутської траси. З безпілотника, який наші запускали, було видно, як вони риють окопи, влаштовують командний пункт і так далі. І також я знаю, що ані співробітники краєзнавчого музею, ані співробітники з луганських університетів, де є археологічні лабораторії, ніхто ті місця не провідував. Жодних дій із захисту археологічної спадщини не було.

Андрій Давидов: Що роблять наші військовослужбовці для збереження археологічних пам'яток? 

Сергій Теліженко: Надходить інформація, що наші армійці передають речі, виявлені під час облаштування захисних споруд, в археологічні інститути. Буквально зараз я обробляю колекцію речей, які надійшли з території поблизу міста Щастя. Наші військові, під час прокладання окопів, виявили досі невідомий могильник епохи Середньовіччя. Вони надіслали до Інституту археології ліпні горщики, а також фрагменти посуду епохи бронзи. А під час розмінування в районі Попасної наш сапер виявив кілька унікальних артефактів із металу та передав їх до фондів Попаснянського краєзнавчого музею. І таких фактів вже понад 10.

Андрій Давидов: Останні знахідки, вже під час широкомасштабної війни, були виявлені під Одесою?

Сергій Теліженко: Так, тероборонці поблизу Одеси виявили давньогрецькі амфори, а біля Дніпра були знайдені матеріали епохи бронзи. Вони все це передали в Дніпропетровський краєзнавчий музей. Але там, де ситуація поки напружена, не до археології. Зараз відбувається руйнація музеїв — Маріуполь, Лисичанськ, Рубіжне. Достеменно відомо, в Рубіжному та Попасній музеї сильно постраждали, і яка доля археологічних колекцій там, важко сказати. За непідтвердженою інформацією, в районі Кам'яної Могили російські окупанти теж проводили мінування території. 

Андрій Давидов: Росіяни вивозять експонати, зокрема з музеїв Маріуполя, чим вони це аргументують?

Сергій Теліженко: Вони нібито рятують спадщину від руйнування. Але вони це роблять для самопіару, щоб показати російській аудиторії, як вони піклуються про старовину. Все це розраховане на публіку на території Росії. Невідома доля колекції скіфського золота з Мелітопольського музею. Чомусь вона опинилася аж у будинку культури в Бердянську, як нещодавно показували по російському телебаченню. Тож яка доля цих колекцій, невідомо.

Головне фото — позиція російських військ, облаштована у кургані на Донеччині.